Сандул Олександр Вікторович

Сандул Олександр... Його ім'я назавжди закарбоване в історії Нікополя не лише як звичайної людини,а й як Героя,що віддав своє життя за Батьківщину. 

Він народився 3 червня 1977 року в мальовничому місті Нікополь.Тут пройшли його дитинство та юність. Шкільні роки,навчання у школі №22,перші друзі,перші мрії...

одразу після школи Олександр обрав шлях праці,ставши токарем на Нікопольському заводі провідної арматури. Робота на заводістала для нього першою школою життя.

У 1995-1996 роках Сашко відчув свій громадянський обов'язок,пройшовши службу в лавах Збройних Сил України.Рік у армії загартував його дух,навчив дисциплінита розуміння важливості захисту рідної землі. Повернувшись додому,він знову поринув у трудові будні.ще кілька років працюючи на різних підприємствах Нікополя,де цінували його працьовитість та відповідальність.

Згодом Олександр знайшов своє покликання у ремонтних роботах.Замовники цінували його за професіоналізм,порядність та відповідальність,а він пишався тим,що робить життя людей комфортнішим.Він був майстром на всі руки,завжди готовим допомогти,ніколи не відмовляв у піддтримці.

Але найважливішим у житті Олександра була його родина.Він був люблячим чоловіком,опорою та підтримкою для своєї дружини.Він був турботливим батьком для трьох синів,для яких став прикладом мужності,доброти та людяності.Він вкладав у них свою любов,свої знання,свої цінності.Його життя було сповнене праці,любові та турботи про близьких.Олександр був надійною опорою для своєї матері та підтримкою для своїх братів.Родинні зв'язки були для нього святими,він цінував кожну мить,проведену разом.

Проте настали важкі часи для України. І Олександр,не вагаючись ні хвилини 26 лютлгл 2022 року став на захист своєї Батьківщини. Він не міг стояти осторонь,коли ворог ступив на рідну землю,він хотів,щоб його діть жили і жили в вільній Україні. Він став воїном,став Героєм.Олександр мужньо боронив українську землю на Херсонщині,де точтлтся запеклі бої.Його мужність та стійкість стали прикладом для побратимів.Згодом його бойовий шлях проліг через пекельні землі Соледару та Бахмуту - це місця,де випішувалась доля країни.Він воював з відвагою та самовідданістю,не шкодуючи власного життя заради свободи України.

На жаль,30 червня 2023 року життя Олександра трагічно обірвалося.Він загинув як Герой,виконуючи свій військовий обов'язок до кінця.

Його смерть стала непоправною втратою для родини.для друзів,для всьоьго Нікополя та всієї України.