Онищенко Олександр Геннадійович

Був призваний Дніпровським Київським
міським територіальним центром
комплектування та соціальної підтримки
13.03.2022. та зарахований до лав ЗСУ
ВЧ А4017 (25 окремий стрілецький
батальйон)
Приймав участь в обороні та звільнені
Київської області, далі Донецька область
Бахмутський район. Вірний військовій присязі
та побратимам, він проявив себе як надійний
воїн, сміливий і рішучій. Олександр
виконував складні бойові завдання. І будучи
кулеметником завжди надійно прикривав
побратимів.

Його земний шлях обірвався на Бахмутському
напрямку (с. Спірне) 25.10.2022 при виконані
бойового завдання.

місце загибелі -Донецька обл., Бахмутський район, с. Спірне

солдат. Посада (з наказів ВЧ) Командир відділення стрілецького взводу

ВЧ А4017 (25 окремий стрілецький батальйон)

місце поховання -м. Київ (Лісове кладовище, ділянка 79, ряд 13, місце 31)

Нагороди - Медаль «За військову службу Україні» Серія
ЗС №008174. Указом Президента України від
23 лютого 2023. Медаль №14298
Почесний нагрудний знак командувача
Сухопутних військ Збройних Сил України «За
службу». Наказом командувача Сухопутних
військ Збройних Сил України від 01.12.2022
№1096

Онищенко О.Г народився і виріс у місті Києві.
Закінчив 9 класів у школі №98 (Дніпровський
район). Потім навчався і закінчив Київський
енергетичний коледж за спеціальністю
«Теплоенергетика». Після цього отримав
вищу освіту в Національному університеті
харчових технологій за цією ж спеціальністю.
Він був людиною допитливою, відкритою до
нового, шукав себе у різних професіях:
будівництво, автотранспорт, логістика – усе за
що він брався, робив з завзяттям. І де б він не
працював і щоб не робив – всюди добивався
відмінного результату.

Олександр любив життя у всіх його проявах,
подорожі, активний відпочинок, зустрічі з
друзями. Все дитинство і юність займався
спортивним туризмом. І саме ці навички

допомогли йому в складних умовах на лбз

В пам*ять про Олександра його командир
присвятив йому вірш:
Сумує серце моє
Бо люди обрали гармати
Бо гинуть в окопах солдати
Сумує серце моє
Коли замість посмішки сльози

Коли «шовіністськіє грьози»
Сумує серце моє
І навіть здолавши негоди
Велика ціна за свободи
І серце сумує моє.