Алея Слави
полеглих під час захисту
України від збройної агресії РФ

Вець Андрій Олександрович

СМЕРЧ
Дата смерті: 02.04.2024
Вік: 39 р.
Область проживання
Вінницька
Населений пункт
м.Козятин

Андрій народився 14 липня 1984 р. в м.Козятин Вінницької обл. Зростав добрим, щирим, веселим, люблячий син та брат. Ходив до школи. Займався спортом. Служба в армії. В/ч 3008 м.Вінниця.

Працював у лінійному відділі поліції на ст. Козятин, в Охоронній агенції "Ніка" м. Вінниця. З охоронника до начальника зміни. Навчання у вищому міжрегіональному училищі залізничного транспорта м. Козятин . Фах - електромонтер контактної мережі. Працював в БМП-392 за фахом. Все як у всіх. Були злети , були падіння... Але Андрій - воїн по життю.

В березні 2023 року став на захист України в складі 41 ОМБР. Навчання в Польщі, участь у військово-патріотичних змаганнях, грамоти.

Східний напрямок. Оборона Харківщини. Петропавлівка, Синьківка, Синьківський ліс...

Він показав, як людина може змінюватись за короткий час. Змінювався сам, допомагав іншим.
Андрій пройшов випробування військових реалій, там все стає на свої місця, людина показує себе, проявляє характер,силу волі, мужність. З простого хлопця, який завжди знав, що робити на полі бою, навіть будучи солдатом, уміло керував та допомагав іншим, став командиром БМ. В жовтні був оцінений командуванням отримавши звання мол.сержант та став командиром відділення.

В кінці грудня, повертаючись після виконання завдання, потрапили під артобстріл. Поранення. Лікування й знову в стрій. - посада головного сержанта в.о. командира взводу.

Завжди з розумінням ставився до людей. Хлопці слухали його та довіряли своє життя. Був один з кращих по досвіду та надійності. Перший разом зі своїми хлопцями заходив на позиції та допомагав іншим хлопцям аклимитизуватись.

02.04.2024р Андрій загинув на Харківщині, потрапивши в ДТП при передислокації підрозділу .
Тримайтесь, Ви виростили гарного сина та надійного побратима. Мені було за честь мати такого хлопця в підрозділі - написав командир роти.

Побратими згадують Андрія як вірного друга, справжнього та безстрашного воїна, який не знав страху, перед ворогом, завжди був готовий прийти на допомогу, добрий, щирий, завжди усміхнений будь якій халепі. Любив Україну та вірив у перемогу!