Гордєєв Олександр Сергійович народився 26 листопада 1988 року в смт Веселе( Запорізької обл), і з самого дитинства проявляв яскраві здібності та таланти. Випустившись з Веселівської районної різнопрофільної гімназії, він вирушив у широкий світ, прагнучи досягти великих висот. Після закінчення школи вступив до Запорізького національного університету, але не закінчив, бо вирішив, що довчитися можна й пізніше, а спершу треба зробити власний бізнес. Перепробував багато напрямів, шукав свою нішу. У нього була ферма перепелів і бурундуків, він розводив свиней, виготовляв бетонні блоки, надгробні пам’ятники, займався рибою.

Найбільшою пристрастю Олександра з дитинства була риболовля, це було не просто хобі, а спорт у якому він досягав професійного рівня. Брав участь у змаганнях у різних регіонах України, отримував нагороди та ставав фахівцем у всьому ,що стосувалося нюансів цієї діяльності.

Також Олександр став партнером “ Нової Пошти” понад 12 років тому , відкрив партнерське відділення у рідному смт. Веселе. Спершу працював сам,як тільки справа пішла — найняв співробітників , та почав розглядати відкриття нових відділень , так відкрилися відділення в м.Василівка та с.Балки.

У 2017 році познайомився зі своєю дружиною і вже в 2019 році на світ з'явилася така довгоочікувана донечка Олександра, Сашко був турботливим та люблячим татусем, а донечка була маленькою копією татка.

У 2020 році він зареєстрував власну торгову марку та мав сертифікати якості. Це було виробництво кормів, прикормки для риби. Олександр займався дослідженнями харчування риби в різних регіонах, у різні сезони. За їхніми результатами розробляв рецептуру й виготовляв прикормки, бойли та pop-up. Подружжя мало власний магазин на Prom.ua, а місцеві рибалки і без реклами чудово знали продукцію Гордєєвих.

Олександр мав цікаве й різноманітне життя, був дуже яскравою особистістю. Він любив пізнавати все нове, розвиватися, подорожувати. Планував навчатися психології. Об’їздив з дружиною всю Україну, подорожував за кордоном. Мав безліч ідей, планів та перспектив.

Коли почалася повномасштабна війна, родина Гордєєвих мешкала у Василівці, яка з початку березня 2022-го опинилася в окупації. Олександр і Яна працювали, поки не розстріляли відділення. В окупації прожили три місяці. Коли зрозуміли, що це все надовго, Олександр організував виїзд своєї сім'ї та знайомих які також хотіли виїхати.

Зрештою чоловіка мобілізували до лав Військово-морських сил ЗСУ. Олександр вивчився на сапера і був направлений на службу до 1 ОБМП при 36-й окремій бригаді морської піхоти. Потім вирушив на Донеччину. За відповідальність був призначений командиром відділення десантно-висаджувальних засобів інженерно-саперного взводу.

Потім був направлений в Херсон а саме плацдарм Кринки, де отримав тяжке поранення та пройшовши лікування знову повернувся на службу.

28 березня 2024 року поблизу населеного пункту Берислав ( Херсонської області) Гордєєв Олександр Сергійович загинув від зриву міни, це було дистанційне мінування ....

«Олександр був добрим, щирим, відкритим. Ніколи не ображався на людей, намагався всім допомогти. З раннього дитинства працював, допомагаючи мамі, бо залишився без тата в 6 років. Завжди любив подорожувати і відкривати щось нове для себе. Мріяв написати книгу про всі свої бізнеси, щоб люди знали, що треба ніколи не опускати руки», – розповіла Яна Гордєєва.

Поховали захисника в селищі Томаківка на Дніпропетровщині.

В Олександра залишилися мама, дружина і донька, якій на момент загибелі тата було 4 роки.